| черева́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | черева́тий | черева́та | черева́те | черева́ті |
| родовий | черева́того | черева́тої | черева́того | черева́тих |
| давальний | черева́тому | черева́тій | черева́тому | черева́тим |
| знахідний | черева́того, черева́тий | черева́ту | черева́те | черева́тих, черева́ті |
| орудний | черева́тим | черева́тою | черева́тим | черева́тими |
| місцевий | на/у черева́тому, черева́тім | на/у черева́тій | на/у черева́тому, черева́тім | на/у черева́тих |
| [розм.] | ||||