| че́тверть – іменник жіночого роду | ||
| (старовинна міра) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | че́тверть | че́тверті |
| родовий | че́тверті | че́твертей |
| давальний | че́тверті | че́твертям |
| знахідний | че́тверть | че́тверті |
| орудний | че́твертю | че́твертями |
| місцевий | на/у че́тверті | на/у че́твертях |
| кличний | че́тверте* | че́тверті* |
| [арх.] |