| чигі́н – іменник чоловічого роду | ||
| (жердина, колода, якою, підпирають бік плота чи судна) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чигі́н | чигіни́ |
| родовий | чигіна́ | чигіні́в |
| давальний | чигіну́, чигіно́ві | чигіна́м |
| знахідний | чигі́н | чигіни́ |
| орудний | чигіно́м | чигіна́ми |
| місцевий | на/у чигіні́ | на/у чигіна́х |
| кличний | чигі́не* | чигіни́* |
| [діал.] |