| | | | |
| чий-не́будь – займенник-прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чий-не́будь | чия́-не́будь | чиє́-не́будь | чиї́-не́будь |
| родовий | чийо́го-не́будь | чиє́ї-не́будь | чийо́го-не́будь | чиї́х-не́будь |
| давальний | чийо́му-не́будь, чиє́му-не́будь | чиї́й-не́будь | чийо́му-не́будь | чиї́м-не́будь |
| знахідний | чий-не́будь, чийо́го-не́будь | чию́-не́будь | чиє́-не́будь | чиї́-не́будь, чиї́х-не́будь |
| орудний | чиї́м-не́будь | чиє́ю-не́будь | чиї́м-не́будь | чиї́ми-не́будь |
| місцевий | на/у чийо́му-не́будь, чиє́му-не́будь, чиї́м-не́будь | на/у чиї́й-не́будь | на/у чийо́му-не́будь, чиє́му-не́будь, чиї́м-не́будь | на/у чиї́х-не́будь |
