| чий1 – займенник-прикметник | ||||
| (означає питання про належність кого-, чого-небудь комусь) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чий | чия́ | чиє́ | чиї́ |
| родовий | чийо́го | чиє́ї | чийо́го | чиї́х |
| давальний | чийо́му, чиє́му | чиї́й | чийо́му | чиї́м |
| знахідний | чий, чийо́го | чию́ | чиє́ | чиї́, чиї́х |
| орудний | чиї́м | чиє́ю | чиї́м | чиї́ми |
| місцевий | на/у чийо́му, чиє́му, чиї́м | на/у чиї́й | на/у чийо́му, чиє́му, чиї́м | на/у чиї́х |
| [вживається також як сполучне слово] | ||||