| чотирио́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чотирио́кий | чотирио́ка | чотирио́ке | чотирио́кі |
| родовий | чотирио́кого | чотирио́кої | чотирио́кого | чотирио́ких |
| давальний | чотирио́кому | чотирио́кій | чотирио́кому | чотирио́ким |
| знахідний | чотирио́кий, чотирио́кого | чотирио́ку | чотирио́ке | чотирио́кі, чотирио́ких |
| орудний | чотирио́ким | чотирио́кою | чотирио́ким | чотирио́кими |
| місцевий | на/у чотирио́кому, чотирио́кім | на/у чотирио́кій | на/у чотирио́кому, чотирио́кім | на/у чотирио́ких |