| | | | |
| чотирисмугови́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чотирисмугови́й | чотирисмугова́ | чотирисмугове́ | чотирисмугові́ |
| родовий | чотирисмугово́го | чотирисмугово́ї | чотирисмугово́го | чотирисмугови́х |
| давальний | чотирисмугово́му | чотирисмугові́й | чотирисмугово́му | чотирисмугови́м |
| знахідний | чотирисмугови́й | чотирисмугову́ | чотирисмугове́ | чотирисмугові́ |
| орудний | чотирисмугови́м | чотирисмугово́ю | чотирисмугови́м | чотирисмугови́ми |
| місцевий | на/у чотирисмугово́му, чотирисмугові́м | на/у чотирисмугові́й | на/у чотирисмугово́му, чотирисмугові́м | на/у чотирисмугови́х |
