| | | | |
| чотириупо́рний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чотириупо́рний | чотириупо́рна | чотириупо́рне | чотириупо́рні |
| родовий | чотириупо́рного | чотириупо́рної | чотириупо́рного | чотириупо́рних |
| давальний | чотириупо́рному | чотириупо́рній | чотириупо́рному | чотириупо́рним |
| знахідний | чотириупо́рний, чотириупо́рного | чотириупо́рну | чотириупо́рне | чотириупо́рні, чотириупо́рних |
| орудний | чотириупо́рним | чотириупо́рною | чотириупо́рним | чотириупо́рними |
| місцевий | на/у чотириупо́рному, чотириупо́рнім | на/у чотириупо́рній | на/у чотириупо́рному, чотириупо́рнім | на/у чотириупо́рних |
