| | |
| чуба́ритися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чуба́ритися, чуба́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чуба́рмося, чуба́рмось |
| 2 особа | чуба́рся | чуба́ртеся, чуба́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чуба́ритимуся, чуба́ритимусь | чуба́ритимемося, чуба́ритимемось, чуба́ритимемся |
| 2 особа | чуба́ритимешся | чуба́ритиметеся, чуба́ритиметесь |
| 3 особа | чуба́ритиметься | чуба́ритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чуба́рюся, чуба́рюсь | чуба́римося, чуба́римось, чуба́римся |
| 2 особа | чуба́ришся | чуба́ритеся, чуба́ритесь |
| 3 особа | чуба́риться | чуба́ряться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чуба́рячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чуба́рився, чуба́ривсь | чуба́рилися, чуба́рились |
| жін. р. | чуба́рилася, чуба́рилась |
| сер. р. | чуба́рилося, чуба́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чуба́рившись |
