| | |
| чува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чува́тися, чува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чу́ймося, чу́ймось |
| 2 особа | чу́йся, чуйсь | чу́йтеся, чу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чува́тимуся, чува́тимусь | чува́тимемося, чува́тимемось, чува́тимемся |
| 2 особа | чува́тимешся | чува́тиметеся, чува́тиметесь |
| 3 особа | чува́тиметься | чува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | чу́юся, чу́юсь | чу́ємося, чу́ємось, чу́ємся |
| 2 особа | чу́єшся | чу́єтеся, чу́єтесь |
| 3 особа | чу́ється | чу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чува́вся, чува́всь | чува́лися, чува́лись |
| жін. р. | чува́лася, чува́лась |
| сер. р. | чува́лося, чува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чува́вшись |
