| чуда́цтво – іменник середнього роду | ||
| (чудацький вчинок) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чуда́цтво | чуда́цтва |
| родовий | чуда́цтва | чуда́цтв |
| давальний | чуда́цтву | чуда́цтвам |
| знахідний | чуда́цтво | чуда́цтва |
| орудний | чуда́цтвом | чуда́цтвами |
| місцевий | на/у чуда́цтві | на/у чуда́цтвах |
| кличний | чуда́цтво* | чуда́цтва* |