| чу́до-кінь – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чу́до-кінь | чу́до-ко́ні |
| родовий | чу́до-коня́ | чу́до-ко́ней |
| давальний | чу́до-коне́ві, чу́до-коню́ | чу́до-ко́ням |
| знахідний | чу́до-коня́ | чу́до-ко́ні, чу́до-ко́ней |
| орудний | чу́до-коне́м | чу́до-кі́ньми, чу́до-ко́нями |
| місцевий | на/у чу́до-коні́, чу́до-коне́ві | на/у чу́до-ко́нях |
| кличний | чу́до-ко́ню | чу́до-ко́ні |