| чудотво́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чудотво́рний | чудотво́рна | чудотво́рне | чудотво́рні |
| родовий | чудотво́рного | чудотво́рної | чудотво́рного | чудотво́рних |
| давальний | чудотво́рному | чудотво́рній | чудотво́рному | чудотво́рним |
| знахідний | чудотво́рний, чудотво́рного | чудотво́рну | чудотво́рне | чудотво́рні, чудотво́рних |
| орудний | чудотво́рним | чудотво́рною | чудотво́рним | чудотво́рними |
| місцевий | на/у чудотво́рному, чудотво́рнім | на/у чудотво́рній | на/у чудотво́рному, чудотво́рнім | на/у чудотво́рних |