| | | | |
| чужоплемі́нний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чужоплемі́нний | чужоплемі́нна | чужоплемі́нне | чужоплемі́нні |
| родовий | чужоплемі́нного | чужоплемі́нної | чужоплемі́нного | чужоплемі́нних |
| давальний | чужоплемі́нному | чужоплемі́нній | чужоплемі́нному | чужоплемі́нним |
| знахідний | чужоплемі́нний, чужоплемі́нного | чужоплемі́нну | чужоплемі́нне | чужоплемі́нні, чужоплемі́нних |
| орудний | чужоплемі́нним | чужоплемі́нною | чужоплемі́нним | чужоплемі́нними |
| місцевий | на/у чужоплемі́нному, чужоплемі́ннім | на/у чужоплемі́нній | на/у чужоплемі́нному, чужоплемі́ннім | на/у чужоплемі́нних |
