| чуки́кання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чуки́кання | чуки́кання |
| родовий | чуки́кання | чуки́кань |
| давальний | чуки́канню | чуки́канням |
| знахідний | чуки́кання | чуки́кання |
| орудний | чуки́канням | чуки́каннями |
| місцевий | на/у чуки́канні, чуки́канню | на/у чуки́каннях |
| кличний | чуки́кання* | чуки́кання* |
| [розм.] |