| | |
| наї́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наї́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наї́жуймо |
| 2 особа | наї́жуй | наї́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наї́жуватиму | наї́жуватимемо, наї́жуватимем |
| 2 особа | наї́жуватимеш | наї́жуватимете |
| 3 особа | наї́жуватиме | наї́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наї́жую | наї́жуємо, наї́жуєм |
| 2 особа | наї́жуєш | наї́жуєте |
| 3 особа | наї́жує | наї́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наї́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наї́жував | наї́жували |
| жін. р. | наї́жувала |
| сер. р. | наї́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наї́жувавши |
