| | |
| набіля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | набіля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | набіля́ймо |
| 2 особа | набіля́й | набіля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | набіля́тиму | набіля́тимемо, набіля́тимем |
| 2 особа | набіля́тимеш | набіля́тимете |
| 3 особа | набіля́тиме | набіля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | набіля́ю | набіля́ємо, набіля́єм |
| 2 особа | набіля́єш | набіля́єте |
| 3 особа | набіля́є | набіля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| набіля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | набіля́в | набіля́ли |
| жін. р. | набіля́ла |
| сер. р. | набіля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| набіля́вши |
