| набива́ч – іменник чоловічого роду | ||
| (палиця, інструмент) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | набива́ч | набивачі́ |
| родовий | набивача́ | набивачі́в |
| давальний | набивачу́, набиваче́ві | набивача́м |
| знахідний | набива́ч | набивачі́ |
| орудний | набиваче́м | набивача́ми |
| місцевий | на/у набивачі́, набивачу́ | на/у набивача́х |
| кличний | набива́чу* | набивачі́* |
| [діал.] |