| набоже́нство – іменник середнього роду | ||
| (церковна відправа) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | набоже́нство | набоже́нства |
| родовий | набоже́нства | набоже́нств |
| давальний | набоже́нству | набоже́нствам |
| знахідний | набоже́нство | набоже́нства |
| орудний | набоже́нством | набоже́нствами |
| місцевий | на/у набоже́нстві | на/у набоже́нствах |
| кличний | набоже́нство* | набоже́нства* |
| [діал.] |