| | |
| нав’яза́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нав’яза́тися, нав’яза́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нав’яжі́мося, нав’яжі́мось, нав’яжі́мся |
| 2 особа | нав’яжи́ся, нав’яжи́сь | нав’яжі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нав’яжу́ся, нав’яжу́сь | нав’я́жемося, нав’я́жемось, нав’я́жемся |
| 2 особа | нав’я́жешся | нав’я́жетеся, нав’я́жетесь |
| 3 особа | нав’я́жеться | нав’я́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | нав’яза́вся, нав’яза́всь | нав’яза́лися, нав’яза́лись |
| жін.р. | нав’яза́лася, нав’яза́лась |
| сер.р. | нав’яза́лося, нав’яза́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нав’яза́вшись |
