| | |
| наверну́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (з’явитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наверну́тися, наверну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наверні́мося, наверні́мось, наверні́мся |
| 2 особа | наверни́ся, наверни́сь | наверні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наверну́ся, наверну́сь | навернемо́ся, навернемо́сь, наверне́мся |
| 2 особа | наверне́шся | навернете́ся, навернете́сь |
| 3 особа | наверне́ться | наверну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | наверну́вся, наверну́всь | наверну́лися, наверну́лись |
| жін.р. | наверну́лася, наверну́лась |
| сер.р. | наверну́лося, наверну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наверну́вшись |
