| нави́лок – іменник чоловічого роду | ||
| (кількість сіна, соломи і т. ін., підібрана на вила за один раз; копиця) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | нави́лок | нави́лки |
| родовий | нави́лка | нави́лків |
| давальний | нави́лку, нави́лкові | нави́лкам |
| знахідний | нави́лок | нави́лки |
| орудний | нави́лком | нави́лками |
| місцевий | на/у нави́лку, нави́лкові | на/у нави́лках |
| кличний | нави́лку* | нави́лки* |
| [діал.] |