| | |
| надяга́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | надяга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | надяга́ймо |
| 2 особа | надяга́й | надяга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надяга́тиму | надяга́тимемо, надяга́тимем |
| 2 особа | надяга́тимеш | надяга́тимете |
| 3 особа | надяга́тиме | надяга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надяга́ю | надяга́ємо, надяга́єм |
| 2 особа | надяга́єш | надяга́єте |
| 3 особа | надяга́є | надяга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| надяга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | надяга́в | надяга́ли |
| жін. р. | надяга́ла |
| сер. р. | надяга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| надяга́вши |
