| | | | |
| найбалакли́віший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найбалакли́віший | найбалакли́віша | найбалакли́віше | найбалакли́віші |
| родовий | найбалакли́вішого | найбалакли́вішої | найбалакли́вішого | найбалакли́віших |
| давальний | найбалакли́вішому | найбалакли́вішій | найбалакли́вішому | найбалакли́вішим |
| знахідний | найбалакли́віший, найбалакли́вішого | найбалакли́вішу | найбалакли́віше | найбалакли́віші, найбалакли́віших |
| орудний | найбалакли́вішим | найбалакли́вішою | найбалакли́вішим | найбалакли́вішими |
| місцевий | на/у найбалакли́вішому, найбалакли́вішім | на/у найбалакли́вішій | на/у найбалакли́вішому, найбалакли́вішім | на/у найбалакли́віших |
