| | | | |
| найдійо́віший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найдійо́віший | найдійо́віша | найдійо́віше | найдійо́віші |
| родовий | найдійо́вішого | найдійо́вішої | найдійо́вішого | найдійо́віших |
| давальний | найдійо́вішому | найдійо́вішій | найдійо́вішому | найдійо́вішим |
| знахідний | найдійо́віший, найдійо́вішого | найдійо́вішу | найдійо́віше | найдійо́віші, найдійо́віших |
| орудний | найдійо́вішим | найдійо́вішою | найдійо́вішим | найдійо́вішими |
| місцевий | на/у найдійо́вішому, найдійо́вішім | на/у найдійо́вішій | на/у найдійо́вішому, найдійо́вішім | на/у найдійо́віших |
