| | | | |
| наймиті́вський – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | наймиті́вський | наймиті́вська | наймиті́вське | наймиті́вські |
| родовий | наймиті́вського | наймиті́вської | наймиті́вського | наймиті́вських |
| давальний | наймиті́вському | наймиті́вській | наймиті́вському | наймиті́вським |
| знахідний | наймиті́вський, наймиті́вського | наймиті́вську | наймиті́вське | наймиті́вські, наймиті́вських |
| орудний | наймиті́вським | наймиті́вською | наймиті́вським | наймиті́вськими |
| місцевий | на/у наймиті́вському, наймиті́вськім | на/у наймиті́вській | на/у наймиті́вському, наймиті́вськім | на/у наймиті́вських |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
