| накльо́вувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (з’їдати в якійсь кількості; пошкоджувати) | ||
| Інфінітив | накльо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | накльо́вуватиме | накльо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | накльо́вує | накльо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| накльо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | накльо́вував | накльо́вували |
| жін. р. | накльо́вувала | |
| сер. р. | накльо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| накльо́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| накльо́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| накльо́вувавши | ||