| | |
| наліта́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (наштовхуватися; нападати; раптово виникати; прилітати в якійсь кількості) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наліта́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наліта́ймо |
| 2 особа | наліта́й | наліта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наліта́тиму | наліта́тимемо, наліта́тимем |
| 2 особа | наліта́тимеш | наліта́тимете |
| 3 особа | наліта́тиме | наліта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наліта́ю | наліта́ємо, наліта́єм |
| 2 особа | наліта́єш | наліта́єте |
| 3 особа | наліта́є | наліта́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наліта́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наліта́в | наліта́ли |
| жін. р. | наліта́ла |
| сер. р. | наліта́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наліта́вши |
