| | |
| намену́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (почати, спробувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | намену́тися, намену́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | намені́мося, намені́мось, намені́мся |
| 2 особа | намени́ся, намени́сь | намені́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | намену́ся, намену́сь | наменемо́ся, наменемо́сь, намене́мся |
| 2 особа | намене́шся | наменете́ся, наменете́сь |
| 3 особа | намене́ться | намену́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | намену́вся, намену́всь | намену́лися, намену́лись |
| жін.р. | намену́лася, намену́лась |
| сер.р. | намену́лося, намену́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| намену́вшись |
