| наму́лити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (нанести течією) | ||
| Інфінітив | наму́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | наму́лить | наму́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наму́лив | наму́лили |
| жін.р. | наму́лила | |
| сер.р. | наму́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наму́лений | ||
| Безособова форма | ||
| наму́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| наму́ливши | ||