| | |
| напира́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | напира́тися, напира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | напира́ймося, напира́ймось |
| 2 особа | напира́йся, напира́йсь | напира́йтеся, напира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напира́тимуся, напира́тимусь | напира́тимемося, напира́тимемось, напира́тимемся |
| 2 особа | напира́тимешся | напира́тиметеся, напира́тиметесь |
| 3 особа | напира́тиметься | напира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напира́юся, напира́юсь | напира́ємося, напира́ємось, напира́ємся |
| 2 особа | напира́єшся | напира́єтеся, напира́єтесь |
| 3 особа | напира́ється | напира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| напира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | напира́вся, напира́всь | напира́лися, напира́лись |
| жін. р. | напира́лася, напира́лась |
| сер. р. | напира́лося, напира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| напира́вшись |