| наполірува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | наполірува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наполіру́ймо | |
| 2 особа | наполіру́й | наполіру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наполіру́ю | наполіру́ємо, наполіру́єм |
| 2 особа | наполіру́єш | наполіру́єте |
| 3 особа | наполіру́є | наполіру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наполірува́в | наполірува́ли |
| жін.р. | наполірува́ла | |
| сер.р. | наполірува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наполіро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| наполіро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| наполірува́вши | ||