напри́нджуватися – дієслово недоконаного виду | ||
(набувати гордовитого, бундючного вигляду) | ||
Інфінітив | напри́нджуватися, напри́нджуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | напри́нджуймося, напри́нджуймось | |
2 особа | напри́нджуйся, напри́нджуйсь | напри́нджуйтеся, напри́нджуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | напри́нджуватимуся, напри́нджуватимусь | напри́нджуватимемося, напри́нджуватимемось, напри́нджуватимемся |
2 особа | напри́нджуватимешся | напри́нджуватиметеся, напри́нджуватиметесь |
3 особа | напри́нджуватиметься | напри́нджуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | напри́нджуюся, напри́нджуюсь | напри́нджуємося, напри́нджуємось, напри́нджуємся |
2 особа | напри́нджуєшся | напри́нджуєтеся, напри́нджуєтесь |
3 особа | напри́нджується | напри́нджуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
напри́нджуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | напри́нджувався, напри́нджувавсь | напри́нджувалися, напри́нджувались |
жін. р. | напри́нджувалася, напри́нджувалась | |
сер. р. | напри́нджувалося, напри́нджувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
напри́нджувавшись |