| | |
| напрями́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | напрями́тися, напрями́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | напрямі́мося, напрямі́мось, напрямі́мся |
| 2 особа | напрями́ся, напрями́сь | напрямі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напрямлю́ся, напрямлю́сь | напрямимо́ся, напрями́мось, напрями́мся |
| 2 особа | напрями́шся | напрямите́ся, напрямите́сь |
| 3 особа | напрями́ться | напрямля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | напрями́вся, напрями́всь | напрями́лися, напрями́лись |
| жін.р. | напрями́лася, напрями́лась |
| сер.р. | напрями́лося, напрями́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| напрями́вшись |
