| | |
| напрямля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (іти, рухатися в якому-небудь напрямі) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | напрямля́тися, напрямля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | напрямля́ймося, напрямля́ймось |
| 2 особа | напрямля́йся, напрямля́йсь | напрямля́йтеся, напрямля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напрямля́тимуся, напрямля́тимусь | напрямля́тимемося, напрямля́тимемось, напрямля́тимемся |
| 2 особа | напрямля́тимешся | напрямля́тиметеся, напрямля́тиметесь |
| 3 особа | напрямля́тиметься | напрямля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напрямля́юся, напрямля́юсь | напрямля́ємося, напрямля́ємось, напрямля́ємся |
| 2 особа | напрямля́єшся | напрямля́єтеся, напрямля́єтесь |
| 3 особа | напрямля́ється | напрямля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| напрямля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | напрямля́вся, напрямля́всь | напрямля́лися, напрямля́лись |
| жін. р. | напрямля́лася, напрямля́лась |
| сер. р. | напрямля́лося, напрямля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| напрямля́вшись |
