напрямни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | напрямни́й | напрямна́ | напрямне́ | напрямні́ |
родовий | напрямно́го | напрямно́ї | напрямно́го | напрямни́х |
давальний | напрямно́му | напрямні́й | напрямно́му | напрямни́м |
знахідний | напрямни́й | напрямну́ | напрямне́ | напрямні́ |
орудний | напрямни́м | напрямно́ю | напрямни́м | напрямни́ми |
місцевий | на/у напрямно́му, напрямні́м | на/у напрямні́й | на/у напрямно́му, напрямні́м | на/у напрямни́х |