| | |
| нара́жуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нара́жуватися, нара́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нара́жуймося, нара́жуймось |
| 2 особа | нара́жуйся, нара́жуйсь | нара́жуйтеся, нара́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нара́жуватимуся, нара́жуватимусь | нара́жуватимемося, нара́жуватимемось, нара́жуватимемся |
| 2 особа | нара́жуватимешся | нара́жуватиметеся, нара́жуватиметесь |
| 3 особа | нара́жуватиметься | нара́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нара́жуюся, нара́жуюсь | нара́жуємося, нара́жуємось, нара́жуємся |
| 2 особа | нара́жуєшся | нара́жуєтеся, нара́жуєтесь |
| 3 особа | нара́жується | нара́жуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нара́жуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нара́жувався, нара́жувавсь | нара́жувалися, нара́жувались |
| жін. р. | нара́жувалася, нара́жувалась |
| сер. р. | нара́жувалося, нара́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нара́жувавшись |
