| нарихтува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | нарихтува́тися, нарихтува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | нарихту́ється | нарихту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нарихтува́вся, нарихтува́всь | нарихтува́лися, нарихтува́лись |
| жін.р. | нарихтува́лася, нарихтува́лась | |
| сер.р. | нарихтува́лося, нарихтува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нарихтува́вшись | ||