| | |
| наса́джувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (садити в певній кількості; насильно впроваджувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наса́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наса́джуймо |
| 2 особа | наса́джуй | наса́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наса́джуватиму | наса́джуватимемо, наса́джуватимем |
| 2 особа | наса́джуватимеш | наса́джуватимете |
| 3 особа | наса́джуватиме | наса́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наса́джую | наса́джуємо, наса́джуєм |
| 2 особа | наса́джуєш | наса́джуєте |
| 3 особа | наса́джує | наса́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наса́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наса́джував | наса́джували |
| жін. р. | наса́джувала |
| сер. р. | наса́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| наса́джуваний |
| Безособова форма |
| наса́джувано |
| Дієприслівник |
| наса́джувавши |
