| | |
| насо́вуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (накладатися у якійсь кількості) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | насо́вуватися, насо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | насо́вуватиметься | насо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | насо́вується | насо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| насо́вуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | насо́вувався, насо́вувавсь | насо́вувалися, насо́вувались |
| жін. р. | насо́вувалася, насо́вувалась |
| сер. р. | насо́вувалося, насо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| насо́вувавшись |
