| насти́глий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | насти́глий | насти́гла | насти́гле | насти́глі |
| родовий | насти́глого | насти́глої | насти́глого | насти́глих |
| давальний | насти́глому | насти́глій | насти́глому | насти́глим |
| знахідний | насти́глий, насти́глого | насти́глу | насти́гле | насти́глі, насти́глих |
| орудний | насти́глим | насти́глою | насти́глим | насти́глими |
| місцевий | на/у насти́глому, насти́глім | на/у насти́глій | на/у насти́глому, насти́глім | на/у насти́глих |