| | |
| насти́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | насти́ритися, насти́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | насти́рмося, насти́рмось |
| 2 особа | насти́рся | насти́ртеся, насти́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насти́рюся, насти́рюсь | насти́римося, насти́римось, насти́римся |
| 2 особа | насти́ришся | насти́ритеся, насти́ритесь |
| 3 особа | насти́риться | насти́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | насти́рився, насти́ривсь | насти́рилися, насти́рились |
| жін.р. | насти́рилася, насти́рилась |
| сер.р. | насти́рилося, насти́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| насти́рившись |
