| | |
| настовбу́рчуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | настовбу́рчуватися, настовбу́рчуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | настовбу́рчуймося, настовбу́рчуймось |
| 2 особа | настовбу́рчуйся, настовбу́рчуйсь | настовбу́рчуйтеся, настовбу́рчуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настовбу́рчуватимуся, настовбу́рчуватимусь | настовбу́рчуватимемося, настовбу́рчуватимемось, настовбу́рчуватимемся |
| 2 особа | настовбу́рчуватимешся | настовбу́рчуватиметеся, настовбу́рчуватиметесь |
| 3 особа | настовбу́рчуватиметься | настовбу́рчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настовбу́рчуюся, настовбу́рчуюсь | настовбу́рчуємося, настовбу́рчуємось, настовбу́рчуємся |
| 2 особа | настовбу́рчуєшся | настовбу́рчуєтеся, настовбу́рчуєтесь |
| 3 особа | настовбу́рчується | настовбу́рчуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| настовбу́рчуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | настовбу́рчувався, настовбу́рчувавсь | настовбу́рчувалися, настовбу́рчувались |
| жін. р. | настовбу́рчувалася, настовбу́рчувалась |
| сер. р. | настовбу́рчувалося, настовбу́рчувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| настовбу́рчувавшись |
