| насторожи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | насторожи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | насторожі́мо, насторожі́м | |
| 2 особа | насторожи́ | насторожі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | насторожу́ | насторожимо́, насторожи́м |
| 2 особа | насторожи́ш | насторожите́ |
| 3 особа | насторожи́ть | насторожа́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | насторожи́в | насторожи́ли |
| жін.р. | насторожи́ла | |
| сер.р. | насторожи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| насторо́жений | ||
| Безособова форма | ||
| насторо́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| насторожи́вши | ||