| | |
| насторожи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | насторожи́тися, насторожи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | насторожі́мося, насторожі́мось, насторожі́мся |
| 2 особа | насторожи́ся, насторожи́сь | насторожі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насторожу́ся, насторожу́сь | насторожимо́ся, насторожимо́сь, насторожи́мся |
| 2 особа | насторожи́шся | насторожите́ся, насторожите́сь |
| 3 особа | насторожи́ться | насторожа́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | насторожи́вся, насторожи́всь | насторожи́лися, насторожи́лись |
| жін.р. | насторожи́лася, насторожи́лась |
| сер.р. | насторожи́лося, насторожи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| насторожи́вшись |
