| на́тхне́ний – дієприкметник | ||||
| (від: натхну”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | на́тхне́ний | на́тхне́на | на́тхне́не | на́тхне́ні |
| родовий | на́тхне́ного | на́тхне́ної | на́тхне́ного | на́тхне́них |
| давальний | на́тхне́ному | на́тхне́ній | на́тхне́ному | на́тхне́ним |
| знахідний | на́тхне́ний, на́тхне́ного | на́тхне́ну | на́тхне́не | на́тхне́ні, на́тхне́них |
| орудний | на́тхне́ним | на́тхне́ною | на́тхне́ним | на́тхне́ними |
| місцевий | на/у на́тхне́ному, на́тхне́нім | на/у на́тхне́ній | на/у на́тхне́ному, на́тхне́нім | на/у на́тхне́них |