| | |
| натя́гувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робити тугим, пружним; одягати; вбирати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | натя́гувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | натя́гуймо |
| 2 особа | натя́гуй | натя́гуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | натя́гуватиму | натя́гуватимемо, натя́гуватимем |
| 2 особа | натя́гуватимеш | натя́гуватимете |
| 3 особа | натя́гуватиме | натя́гуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | натя́гую | натя́гуємо, натя́гуєм |
| 2 особа | натя́гуєш | натя́гуєте |
| 3 особа | натя́гує | натя́гують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| натя́гуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | натя́гував | натя́гували |
| жін. р. | натя́гувала |
| сер. р. | натя́гувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| натя́гуваний |
| Безособова форма |
| натя́гувано |
| Дієприслівник |
| натя́гувавши |
