| | |
| нафілосо́фствуватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нафілосо́фствуватися, нафілосо́фствуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нафілосо́фствуймося, нафілосо́фствуймось |
| 2 особа | нафілосо́фствуйся, нафілосо́фствуйсь | нафілосо́фствуйтеся, нафілосо́фствуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нафілосо́фствуюся, нафілосо́фствуюсь | нафілосо́фствуємося, нафілосо́фствуємось, нафілосо́фствуємся |
| 2 особа | нафілосо́фствуєшся | нафілосо́фствуєтеся, нафілосо́фствуєтесь |
| 3 особа | нафілосо́фствується | нафілосо́фствуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | нафілосо́фствувався, нафілосо́фствувавсь | нафілосо́фствувалися, нафілосо́фствувались |
| жін.р. | нафілосо́фствувалася, нафілосо́фствувалась |
| сер.р. | нафілосо́фствувалося, нафілосо́фствувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нафілосо́фствувавшись |
