| | |
| нахо́дитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бути в наявності, розм. – народитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нахо́дитися, нахо́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нахо́дьмося, нахо́дьмось |
| 2 особа | нахо́дься | нахо́дьтеся, нахо́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нахо́дитимуся, нахо́дитимусь | нахо́дитимемося, нахо́дитимемось, нахо́дитимемся |
| 2 особа | нахо́дитимешся | нахо́дитиметеся, нахо́дитиметесь |
| 3 особа | нахо́дитиметься | нахо́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нахо́джуся, нахо́джусь | нахо́димося, нахо́димось, нахо́димся |
| 2 особа | нахо́дишся | нахо́дитеся, нахо́дитесь |
| 3 особа | нахо́диться | нахо́дяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нахо́дячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нахо́дився, нахо́дивсь | нахо́дилися, нахо́дились |
| жін. р. | нахо́дилася, нахо́дилась |
| сер. р. | нахо́дилося, нахо́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нахо́дившись |
