| націни́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | націни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | націні́мо, націні́м | |
| 2 особа | націни́ | націні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | націню́ | наці́нимо, наці́ним |
| 2 особа | наці́ниш | наці́ните |
| 3 особа | наці́нить | наці́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | націни́в | націни́ли |
| жін.р. | націни́ла | |
| сер.р. | націни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наці́нений | ||
| Безособова форма | ||
| наці́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| націни́вши | ||